Батькам складно зрозуміти, чому їхній дитині складно їсти. Зрештою, їсти – це так природно і так приємно. Коли батьки глибоко усвідомлюють, чому їхній дитині важко їсти, вони зазвичай стають здатними реагувати набагато спокійніше, із більшим співчуттям. Вони стають менш розчарованими і більш терплячими, а також більш рішучими в тому, щоб допомогти дитині якнайшвидше відновитися і звільнити її від жахливого страждання, в якому вона перебуває.
Ось що ваша дитина переживає кожну хвилину кожного дня, поки хворіє на нервову анорексію, і що заважає їй їсти і набирати вагу.
1. Ваша дитина налякана.
Найпоширеніша емоція, яка стоїть за анорексією, це СТРАХ. У вашої дитини є те, що вам може здаватися ірраціональним страхом їжі або страхом їсти, але насправді у неї є ірраціональний страх стати товстим. Ваша дитина боїться, що їжа негайно залишить на її тілі величезну кількість жиру.
Ваша дитина також боїться калорій; вона боїться зважувань та наступного набору ваги; вони бояться того, що їхні друзі подумають про них, коли вони наберуть вагу; вони бояться що почнуть їсти продукти, що їх лякають, і не зможуть зупинитися. Вони бояться втратити контроль, оскільки анорексія дає відчуття контролю; вони бояться втратити свою ідентичність, бо анорексія дала їм ідентичність. І цей перелік можна продовжувати.
Цей страх настільки великий, що він займає всі думки вашої дитини протягом майже всього дня. Ваша дитина невпинно рахує калорії, думаючи з жахом про майбутній прийом їжі; як він може його уникнути; і як може витратити калорії, які ви їй дали. Уявіть, як важко вашій дитині їсти з усіма цими страхами.
2. Ваша дитина відчуває тривогу.
Їжа та думки про набір ваги викликають тривогу у вашої дитини. Сучасні дослідження показують, що в багатьох дітей з анорексією є супутні розлади настрою (депресія) або тривожний розлад (обсесивно-компульсивний розлад, тривожний розлад або соціофобія).
Багато батьків повідомляють, що їхня дитина була тривожною ще до анорексії. Якщо дитина раніше мала тривожність або розлад настрою, ці симптоми будуть посилені анорексією, особливо при зустрічі з їжею.
Тривога вашої дитини може стати настільки ірраціональною та екстремальною, що коли ви ставите перед нею звичайну порцію їжі, вона бачить гору калорій, яка негайно стане помітною на тій частині її тіла, яку вона ненавидять. Зі збільшенням тривожності зростає і ригідність, і відчайдушні спроби контролювати оточення та прийом їжі у спробі знизити тривожність. Ваша дитина несвідомо думатиме «Якщо я контролюю їжу, я контролюю мою тривожність». Для деяких дітей високий рівень тривожності може призвести до панічних атак.
3. Ваша дитина має справу з безперервним внутрішнім діалогом з анорексією.
Ваша дитина змучена потоком критики від внутрішнього голосу анорексії. Постійно присутній голос/думки, які кажуть їй не їсти, і що вона погладшає, якщо поїсть; що вона буде потворною; нікому не буде подобатися з такою вагою.
Анорексія каже вашій дитині не довіряти вам, каже що ви налаштовані проти неї, і все, що ви хочете — це зробити її товстою. Анорексія каже, що вона її єдиний друг, якому можна довіряти, який чесний із нею і піклується про її інтереси. Анорексія переконує вашу дитину, що вона така чесна з нею, що вона є нею, і стає її ідентичністю. Анорексія також говорить вашій дитині, що життя не може продовжуватися без контролю та безпеки, які вона їй дарує, і якщо вона почне їсти, то втратить цей контроль. Анорексія змушує вашу дитину повірити, що вона особлива, тільки якщо залишається худою.
У деяких підлітків є інший голос усередині, який каже їм, що вони ранять і засмучують вас, що ви дійсно любите їх і хочете, щоб вони одужали, але цей голос дуже слабкий, і його постійно зносить шумом анорексії. Деякі підлітки кажуть, що вони знаходяться в пастці, з якої немає гарного виходу: якщо вони будуть їсти заради вас, анорексія покарає їх, а якщо вони не будуть їсти заради анорексії, ви будете злитися і карати їх.
З книги “Survive FBT: Skills Manual for Parents Undertaking FBT for Child&Adolescent Anorexia Nervosa”, переклад @b-center