Ріна – психолог, провідний спеціаліст центру

1. У яких методах ти працюєш і маєш підготовку?

У своїй роботі я поєдную сучасні підходи психотерапії, які допомагають працювати глибоко
і точно. Мій основний фокус це схема-терапія та гештальт-терапія. Для мене ці два методи
дають чіткий науково доказовий шлях, та присутність в живому контакті.
Я проходжу шлях акредитації у схема-терапії (ISST), маю базову освіту в гештальт-підході
та пройшла спеціалізацію по роботі з розладами та порушеннями харчової поведінки. В
роботі, я також використовую техніки діалектично поведінкової терапії (DBT), ACT, техніки
емоційної регуляції та роботу з тілом. Окремо маю підготовку у CBT-E: провідному методі
лікування розладів харчової поведінки (Oxford, CREDO).

2. Як давно практикуєш?

Практикую з 2020 року. Працюю індивідуально з дорослими та підлітками. Маю досвід
роботи в клініці розладів харчової поведінки (B-сenter) та у приватній практиці.

3. Як ти стала психологом?

Мій вибір зростав поступово. Спершу я здобула академічну психологічну освіту в
Українському Католицькому Університеті, а згодом я продовжила і пішла здобувати
магістратуру з психології у Великобританії (University of Essex), де зосередилася на темах
емоційного розвитку та психічного здоров’я. Особиста терапія дала мені не відповіді, а
щось більше, досвід того, що тебе можна не “виправляти”, а просто бути з тобою поруч.
Ми всі часом губимось, але це не означає, що ми зламані. Нам просто потрібне місце, де
можна бути собою та досліджувати себе.

4. З чим найбільш стикаєшся у практиці?

З болем, що часто мовчить, але впливає щодня. Це про постійні думки про їжу, тіло, вагу.
Відчуття, що з тобою “щось не так”. Жорстка самокритика, сором, втома від себе. Емоційні
гойдалки, коли складно витримувати те, що відчуваєш. Бажання все контролювати і
водночас потреба в теплі, близькості, прийнятті. Часто це проявляється як складні
стосунки з їжею, коли вона стає або способом впоратись, або тим, що здається загрозою.

5. Що ти вважаєш важливим у своїй роботі?

Я не вірю в “поламаних” людей, яких треба виправити. Для мене терапія це не про зміни
заради норми, а про можливість бути ближче до себе. Розлади харчової поведінки це не
просто про їжу. Це про досвід, який часто виникає з незадоволених потреб, болю,
самотності. Для мене найважливіше це чесність і жива присутність у стосунку. Я не
намагаюсь “вести” клієнта до якоїсь правильної версії себе, я поряд, щоби разом дивитись
у те, що справді болить, що лякає, що довго замовчувалось. Мені важливо створити
простір, де можна не знати, не справлятись, і бути вразливим.

6. Чи є ще щось, щоб ти хотіла, щоб знали про тебе твої майбутні клієнти?

Не потрібно бути “готовим” або мати чітке пояснення, щоб прийти. Можна приходити з
плутаниною, напругою, відчуттям “я не знаю, що зі мною”. Я знаю, як непросто довіритись,
попросити про допомогу, озвучити те, що довго мовчало. Я бачу внутрішній світ людини як
дім із багатьма кімнатами. У деякі давно ніхто не заходив, в інших постійний шум. Моя роль це бути поруч, поки цей дім стає трохи безпечнішим і зрозумілішим. Без тиску. Без
осуду. З повагою до кожної історії, яка в ньому живе.
Членство:
▪️ ISST – International Society of Schema Therapy
▪️ British Psychological Society
▪️ НПА – Національна Психологічна Асоціація
▪️ НАГТУ – Національна Асоціація Гештальт Терапевтів України
▪️ Національна Асоціація лікарів і психологів: РХП – терапія та превенція